- безсумнівність
- -ності, ж.Абстр. ім. до безсумнівний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безсумнівність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
факт — у, ч. 1) Дійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді. || Приклад, випадок. || Те, що є матеріалом для певних висновків і відповідає об єктивній дійсності. 2) Реальність, дійсність; те, що об єктивно існує. || чого … Український тлумачний словник
сумнів — у, ч. 1) Непевність щодо вірогідності, можливості чого небудь; брак впевненості в комусь, чомусь. || Підозра, острах. •• По/за вся/ким су/мнівом ; По/за вся/кими су/мнівами , у знач. вставн. сл. безперечно, безсумнівно. Бра/ти (ста/вити) під… … Український тлумачний словник
безумовний — а, е. Нічим не обмежений; повний, беззастережний. || Незаперечний, безсумнівний. •• Безумо/вна нері/вність мат. нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність. Безумо/вний рефле/кс фізіол. вроджений рефлекс … Український тлумачний словник
так — I 1) присл. (таким чином), отак 2) част. (ужив. під час відповіді, що потверджує правильність думки, наявність факту / явища, виражає згоду на якусь дію тощо), справді, звичайно, безперечно, безумовно, безсумнівно, авжеж, атож, отож, аякже, ага,… … Словник синонімів української мови
перевірений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до перевірити. || переві/рено, безос. присудк. сл. •• Переві/рений на що підданий аналізу для виявлення наявності якого небудь складника, елемента і т. ін. 2) у знач. прикм. Який пройшов перевірку, підданий… … Український тлумачний словник